- головуючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до головувати. || у знач. ім. голову́ючий, -чого, ч. Той, хто головує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
головуючий
Смотреть что такое "головуючий" в других словарях:
головуючий — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
